ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АУГМЕНТИН (BD)

AUGMENTIN (BD)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми, білого або білуватого кольору, вкриті оболонкою, з написом "Augmentin” з одного боку;

склад: 1 таблетка містить амоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідрату) 500 мг, клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату) 125 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, натрію гліколят крохмальний, магнію стеарат (E572), целюлоза мікрокристалічна, титану діоксид (E171), гідроксипропіл- метилцелюлоза, поліетиленгліколь, диметикон (олія силіконова).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТС J01C R02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, подібну до пеніцилінів, та має властивості інактивувати бета-лактамазні ферменти, властиві мікроорганізмам, що резистентні до пеніцилінів та цефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих з клінічної точки зору плазмідних бета-лактамаз, які часто відповідальні за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі Аугментину (BD) захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз та розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів та цефалоспоринів.

Таким чином, Аугментин (BD) проявляє властивості антибіотика широкого спектра дії і інгібітора бета-лактамаз. Аугментин має бактерицидну дію щодо широкого спектра мікроорганізмів, включаючи:

Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis*, види Corynebacterium, Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулазонегативні стафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans.

Грампозитивні анаероби: види Clostridium , види Peptococcus, види Peptostreptococcus;

Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, види Brucella, Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae*, Helicobacter pylori, види Klebsiella*, види Legionella, Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*, види Salmonella*, види Shigella*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*;

Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Fusobacterium;

Інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi, види Chlamydia, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.

*Деякі представники цих видів бактерій продукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.

Фармакокінетика.

Абсорбція.Обидва компоненти Аугментину (BD) (амоксицилін та клавуланова кислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийманні. Абсорбція Аугментину (BD) покращується при його прийманні на початку їди.

Фармакокінетика. Фармакокінетичні параметри вивчалися у дослідженнях, в яких таблетки Аугментину (BD) 500/125 (625) мг (у порівнянні з окремим прийманням обох компонентів) приймалися натщесерце групами здорових волонтерів, та наведені нижче:

Фармакокінетичні параметри (середні значення)

Препарат	Доза (мг)	C_max (мг/л)	T_max (години)	AUC (мг.год/л)	Т _1\2 (години)
*Амоксицилін*
АУГМЕНТИН 500/125 мг	500	6,5	1,5	23,2	1,3
Амоксицилін 500 мг	500	6,5	1,3	19,5	1,1
*Клавуланова Кислота*
АУГМЕНТИН 500/125 мг	125	2,8	1,3	7,3	0,8
Клавуланова кислота 125 мг	125	3,4	0,9	7,8	0,7

Концентрація амоксициліну в сироватці крові, що досягається при прийомі Аугментину(BD), подібна до такої, що досягається при пероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну.

Супутній прийом пробенециду гальмує екскрецію амоксициліну, але не впливає на ниркову екскрецію клавуланової кислоти

Розподіл. При внутрішньому введенні терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин знайдені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах; а також в синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гної. Амоксицилін та клавуланова кислота слабо зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25% для клавуланової кислоти та 18% для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі.

Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятися в грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що й амоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати через плацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід.

Виведення. Як і для інших пеніцилінів, основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, в той час як для клавуланату виведення здійснюється і через нирки, і шляхом позаниркових механізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавуланової кислоти виділяється із сечею у незмінному стані протягом перших 6 годин після одноразового приймання таблеток 500/125 мг.

Амоксицилін також частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксиетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.

Показання для застосування.

Аугментин (BD) призначений для короткострокового лікування бактеріальних інфекцій наступної локалізації, що викликаються чутливими до Аугментину (BD) мікроорганізмами:

інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи вухо, горло, ніс), в т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити, збудниками яких є, як правило, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis та Streptococcus pyogenes;

інфекції нижніх дихальних шляхів, в т.ч. загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії, збудниками яких є, як правило, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae* та Moraxella catarrhalis;

інфекції сечостатевої системи, в т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів, збудниками яких є, як правило, Enterobacteriaceae* (в основному Escherichia coli), Staphylococcus saprophyticus, види Enterococcus, та гонорея, що викликається Neisseria gonorrhoeae*;

інфекції шкіри та м’яких тканин, збудниками яких є, як правило, Staphylococcus aureus*, Streptococcus pyogenes та Bacteroides species*;

інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти, збудниками яких є, як правило, Staphylococcus aureus*, якщо виникає необхідність у більш тривалій терапії;

інші інфекції, в т.ч. септичний аборт, післяпологовий сепсис, інтраабдомінальний сепсис.

*Деякі штами цих видів бактерій продукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.

Інфекції, що викликані мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, піддаються лікуванню Аугментином (BD), оскільки він містить амоксицилін. Таким чином, Аугментином (BD) можна лікувати змішані інфекції, викликані чутливими до амоксициліну мікроорганізмами у поєднанні з чутливими до Аугментину мікроорганізмами, що продукують бета-лактамазу.

Спосіб застосування та дози.

Дозування залежить від віку, ваги та функції нирок пацієнтів, а також ступеня тяжкості інфекції.

Доза для лікування інфекцій легкого та середнього ступенів тяжкості у дорослих та дітей віком понад 12 років: одна таблетка Аугментину (BD) два рази на добу. При тяжкому перебігу інфекції (включаючи хронічні та рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів та бронхолегеневі інфекції) призначають 1-2 таблетки Аугментину (BD) три рази на добу.

Таблетки Аугментину (BD) не рекомендуються дітям віком 12 років або молодшим.

Дозування при порушенні функції нирок.

Недостатність легкого ступеня тяжкості

(кліренс креатиніну > 30 мл/хв.)

Ніяких змін дозування (тобто одна таблетка два рази на добу)

Недостатність середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 10-30 мл/хв.)

Одна таблетка два рази на добу

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 10 мл/хв.)

Не більше однієї таблетки кожні 24 години.

Дозування при гемодіалізі.

Одна таблетка на добу ПЛЮС по одній таблетці під час діалізу та наприкінці діалізу (враховуючи зниження концентрацій амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватці).

Дозування при порушенні функції печінки.

Застосовувати обережно; необхідно моніторувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу. Даних для рекомендації дозування недостатньо.

Дозування у пацієнтів похилого віку.

Корекція дози у пацієнтів похилого віку не потрібне. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.

Для того, щоб зменшити ризик небажаного впливу Аугментину (BD) на шлунково-кишковий тракт, препарат слід приймати на початку приймання їжі. При цьому покращується всмоктування Аугментину (BD).

Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.

Лікування можна почати парентерально, а потім продовжити перорально.

Побічна дія.

Побічна дія, відомості про яку наведені нижче, класифікована за органами і системами та за частотою її виникнення. За частотою виникнення розділена на такі категорії: дуже часто ≥1 на 10, часто ≥1 на 100 та <1 на 10, не часто ≥1 на 1 000 та <1 на 100, рідко ≥1 на 10 000 та <1 на 1 000, дуже рідко <1 на 10 000.

Інфекції та інвазії

Часто – кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Кров і кровоносна система

Рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.

Дуже рідко – оборотний агранулоцитоз та гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбі нового індексу.

Імунна система

Дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

Нервова система

Нечасто - запаморочення, головний біль.

Дуже рідко - оборотні гіперактивність та судоми. Судоми можуть виникати в разі порушення функції нирок або у хворих, які отримують високі дози препарату.

Шлунково-кишковий тракт

Дуже часто – діарея.

Часто – нудота, блювання.

Нудота частіше зустрічається при високих пероральних дозах. Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, які виникають при пероральній терапії, можуть бути зменшені шляхом застосування Аугментину (BD) на початку приймання їжі.

Нечасто – диспепсія.

Дуже рідко- антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний „волосатий” язик.

Гепатобіліарна система

Нечасто - помірне підвищення АСТ та/або АЛТ відзначалось у хворих, які приймали

антибіотики класу бета-лактамів, однак значення цих змін невідоме.

Дуже рідко - гепатит та холестатична жовтяниця. Такі ж явища спостерігалися і при

застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів.

Реакції з боку печінки зустрічаються здебільшого у чоловіків та пацієнтів похилого віку і можуть бути пов‘язані з тривалим лікуванням.

Явища та симптоми, як правило, виникають під час або одразу після лікування, проте у деяких випадках вони проявляються лише через кілька тижнів після припинення лікування. Печінкові розлади зазвичай оборотні. Проте вони бувають дуже тяжкими і у вкрай рідких випадках призводили до летального кінця. Найчастіше побічні явища з боку печінки спостерігалися у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або тих, хто одночасно приймав препарати, відомі своїм негативним впливом на печінку.

Шкіра та слизові оболонки

Нечасто - шкірний висип, свербіж та кропив’янка.

Рідко – поліморфна ерітема.

Дуже рідко - синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит та гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

Якщо спостерігається будь-яка шкірна реакція гіперчутливості, лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система

Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, кристалурія. (див розділ „Передозування)

Протипоказання.

Підвищена чутливість до бета-лактамів, тобто до пеніцилінів та цефалоспоринів.

Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням Аугментину.

Передозування.

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ці явища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Повідомлялось про випадки кристалурії, що в окремих випадках можуть спричиняти до ниркової недостатності. Аугментин може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.

Особливості застосування.

Перед початком терапії Аугментином (BD) необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів.

Серйозні, а часом навіть фатальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) відомі у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції більш вірогідні в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Аугментином (BD) і розпочати відповідну альтернативну терапію. Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуванням адреналіну. Також можуть бути необхідними застосування оксигенотерапії, внутрішньовенне введення стероїдів та підтримка дихальної функції, включаючи інтубацію.

Аугментин (BD) не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалися випадки короподібного висипу.

Тривале застосування препарату також іноді може викликати надмірний ріст нечутливої до Аугментину (BD) мікрофлори.

Загалом Аугментин (BD) добре переноситься і має низькі показники токсичності, властиві антибіотикам пеніцилінового ряду. При тривалому застосуванні слід періодично контролювати функції органів і систем, включаючи функцію нирок, печінки та гемопоез.

Зрідка у пацієнтів, що приймають Аугментин (BD), може спостерігатися подовження протромбінового часу. При супутньому прийманні антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.

Аугментин (BD) слід застосовувати з обережністю пацієнтам з дисфункцією печінки.

У пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення.

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатись кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення можливості виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. Розділ „Передозування”).

Вагітність і лактація.

Репродуктивні дослідження на тваринах (мишах та щурах при застосуванні доз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральних та парентеральних форм Аугментину(BD) не виявили ніякої тератогенної дії. В одному дослідженні у жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування Аугментину (BD) може бути пов’язане з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і у випадку з усіма ліками, слід уникати застосування препарату під час вагітності, крім випадків, коли лікар вважає це необхідним.

Аугментин (BD) можна застосовувати під час лактації. Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідових кількостей Аугментину (BD) з грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів для дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, немає.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не спостерігали.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування з Аугментином (BD) може призвести до підвищених рівнів амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити вірогідність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Аугментину (BD) та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Аугментин може мати вплив на флору кишечника, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Умови та термін зберігання.

Оригінальні упаковки зберігати закритими в