ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ІТРАЛ

(ITRAL)

 

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: itraconazole, 4-[4-[4-[4-[[цис-2-(2,4-дихлорфеніл)-2-(1Н-1,2,4-триазол-1-ілметил)-1,3-діоксолан-4-іл]метокси]феніл]піперазин-1-іл]феніл]-2-[(1RS)-1-метилпропіл]-2,4-дигідро-3Н-1,2,4триазол-3-он;

основні фізико-хімічні властивості: капсули оранжевого кольору, вміст капсул – пелети білого або сірого кольору;

склад: одна капсула містить ітраконазолу 100 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, полівінілпіролідон K-30, мікрокристалін целюлози фосфат, гідроксипропілметилцелюлоза.

 

Форма випуску. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу. Код АТС J02A C02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Похідний триазолу, синтетичний протигрибковий засіб, активний відносно широкого спектра збудників. Механізм дії обумовлений інгібуванням синтезу ергостеролу – важливого компоненту клітинної мембрани грибів. До препарату чутливі: Trichophyton spp., Epidermophyton floccosum, Microsporum spp., Candida spp. (включаючи C. albicans), Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatidis та деякі інші мікроорганізми. Клінічний ефект препарату повною мірою проявляється через 2–4 тижні після закінчення терапії хворих на мікози шкіри та через 6–9 місяців після закінчення лікування хворих на оніхомікози ( по мірі зміни нігтів).

Фармакокінетика. Всмоктування: максимальна біодоступність ітраконазолу відмічається при прийомі препарату відразу після їди. Після однократного прийому препарату максимальна концентрація ітраконазолу у плазмі крові спостерігається через 3–4 години. При тривалому застосуванні стабільна концентрація ітраконазолу у плазмі крові досягається через 1-2 тижні і через 3–4 години після прийому останньої дози препарату становить: 0,4 мкг/мл – при прийомі 0,1 г препарату 1 раз на добу; 1,1 мкг/мл - при прийомі 0,2 г препарату 1 раз на добу, 2 мкг/мл при прийомі 0,2 г препарату 2 рази на добу.

Розподіл: 99,8 % активної речовини зв’язується з білками плазми крові. Ітраконазол розподіляється в різних тканинах організму, причому концентрація в легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м’язах в 2-3 рази перевищує концентрацію ітраконазолу у плазмі крові. Концентрація ітраконазолу в тканинах, які вміщують кератин, особливо в шкірі, в 4 рази перевищує концентрацію у плазмі крові. Терапевтична концентрація ітраконазолу в шкірі зберігається протягом 2-4 тижнів після закінчення 4-тижневого курсу лікування. Терапевтична концентрація ітраконазолу в кератині нігтів досягається через 1 тиждень після початку лікування і зберігається не менше ніж 6 місяців після завершення 3-місячного курсу лікування. Ітраконазол проникає також у сальні та потові (меншою мірою) залози шкіри.

 Метаболізм: ітраконазол метаболізується в печінці з утворенням великої кількості похідних, одне з яких – гидроксиітраконазол – має співставиму з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro.

Виведення: виведення ітраконазолу із плазми крові двофазне, з кінцевим періодом напіввиведення 1-1,5 доби. Приблизно 35 % прийнятої дози препарату виводиться з сечею у вигляді метаболітів протягом 1 тижня, з яких у незмінному вигляді виводиться менше 0,03 %. З калом у незмінному вигляді виводиться близько 3-18 % прийнятої дози препарату.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: у хворих з нирковою та печінковою недостатністю, а також у деяких хворих з імуносупресією (наприклад, при СНІДі, нейтропенії, після трансплантації органів) біодоступність ітраконазолу може знижуватись.

 

Показання для застосування. Мікози, які викликані чутливими до препарату збудниками, у тому числі вульвовагінальний кандидомікоз, хронічний рецидивуючий грибковий вульвовагініт, мікози шкіри, ротової порожнини, очей, оніхомікоз, викликаний дріжджовими грибами, дерматофітами та пліснявими грибами; системні мікози, у тому числі системний аспергілез, кандидоз, криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз, бластомікоз та інші системні і топічні мікози.

 

Спосіб застосування та дози. Внутрішньо, відразу після їди, капсули ковтають, не розжовуючи.

При вульвовагінальному кандидозі препарат призначають у дозі 0,2 г, 2 рази на добу, протягом 1 дня або в дозі 0,2 г, 1 раз на добу, протягом 3 днів.

При хронічному рецидивуючому грибковому вульвовагініті – по 0,1 г, 2 рази на добу, протягом 6-7 днів, потім протягом 3-6 менструальних циклів по 1 капсулі в перший день циклу.

При висівкоподібному лишаї – 0,2 г, 1 раз на добу, протягом 7 днів.

При дерматомікозах 0,1 г 1 раз на добу протягом 15 днів. В разі пораження висококератинізованих ділянок, таких як шкіра кістей і ступнів, проводять додатковий курс лікування в тій самій дозі протягом 15 днів.

При кандидозі ротової порожнини – 0,1 г, 1 раз на добу, протягом 15 днів.

При грибковому кератиті – 0,2 г, 1 раз на добу, протягом 21 днів.

При оніхомікозі – 0,2 г на добу, протягом 3 місяців або проводять повторні курси лікування методом пульс-терапії, призначаючи препарат у дозі 0,2 г, 2 рази на добу, протягом 1 тижня з перервами за схемами: при ураженні нігтів на ногах (незалежно від того, чи поражені нігті на руках) проводять 3 курси лікування (1 тиждень прийом препарату, потім 3 тижні – перерва). При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси лікування (1 тиждень прийом препарату, 3 тижні – перерва).

При системному аспергільозі препарат призначають у дозі 0,2 г, 1 раз на добу, протягом 2-5 місяців; при необхідності дозу препарату підвищують до 0,2 г, 2 рази на добу.

При системному кандидомікозі – 0,1-0,2 г, 1 раз на добу, протягом 3 тижнів-7 місяців, при необхідності дозу препарату підвищують до 0,2 г, 2 рази на добу.

При системному криптококозі (без ознак менінгіту) – 0,2 г, 1 раз на добу; для підтримуючої терапії препарат призначають у дозі 0,2 г, 1 раз на добу, протягом від 2 місяців до 1 року. При криптококовому менінгіті – по 0,2 г, 2 рази на добу.

При гістоплазмозі – від 0,2 г, 1 раз на добу до 0,2 г, 2 рази на добу, протягом 8 місяців.

При споротрихозі - 0,1 г, 1 раз на добу, протягом 3 місяців.

При паракокцидіоїдозі (паракокцидіоідомікозі) – у дозі 0,1 г, 1 раз на добу, протягом 6 місяців.

При хромомікозі - 0,1-0,2 г, 1 раз на добу, протягом 6 місяців.

При бластомікозі – від 0,1 г, 1 раз на добу до 0,2 г, 2 рази на добу, протягом 6 місяців.

У деяких хворих з порушеннями імунітету (наприклад, при СНІДі, після трансплантації органів або нейтропенії) можле виникнути потреба в підвищенні дози препарату.

 

Побічна дія. Диспепсія, нудота, біль у шлунку, запор, транзиторне підвищення активності трансаміназ у крові, в деяких випадках при тривалому лікуванні – гепатит; головний біль, запаморочення, периферична нейропатія; алергічні реакції (шкірний зуд, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона); дисменорея, у деяких випадках при тривалому лікуванні можливі алопеція, гіпокаліємія, набряки, холестатична жовтяниця, застійна серцева недостатність та набряк легень.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Не рекомендується призначати Ітрал для лікування оніхомікозу хворим з ознаками порушень функції серця (хронічна серцева недостатність, хронічна серцева недостатність в анамнезі), порушення функції печінки, включаючи недостатність печінки, дітям віком молодше 16 років.

 

Передозування. Відомості про випадки передозування відсутні.

Лікування: Симптоматичне. Специфічного антидота ітраконазолу немає. Активна речовина не видаляється при гемодіалізі.

 

Особливості застосування. В період вагітності препарат призначають лише при системних мікозах, коли очікуваний ефект для майбутньої матері перевищує ризик дії на плід. Жінкам дітородного віку в період лікування препаратом рекомендується застосовувати ефективні контрацептивні засоби. В період годування груддю Ітрал призначають лише в тих випадках, коли очікуваний ефект лікування перевищує ризик можливого небажаного впливу на дитину.

Хворим з підвищеним рівнем трансаміназ у крові препарат призначають лише у випадках, коли очікуваний ефект терапії перевищує можливий ризик гепатотоксичної дії; застосування препарату припустиме, якщо показники АлАТ і АсАТ перевищують верхню межу норми не більше ніж у 2 рази. При цирозі печінки та/або при порушенні функції нирок препарат застосовують під контролем рівня інтраконазолу у плазмі крові і при необхідності корегують дози.

Необхідно контролювати функціональний стан печінки при тривалій терапії, а також якщо у хворого, який приймає препарат, з’являються анорексія, нудота, блювання, підвищена втомлюваність, болі в животі або забарвлення сечі в темний колір. При виявлені порушень функції печінки препарат відміняють. При периферичній нейропатії, яка викликана прийомом препарату, Ітрал також слід відмінити.

Не можна призначати препарат для лікування оніхомікозу без попереднього підтвердження діагнозу лабораторними тестами. При виникненні ознак хронічної серцевої недостатності (набряки кінцівок та живота, збільшення ваги, незвична втомлюваність, кашель, тахікардія) прийом препарату необхідно припинити.

Не рекомендується керувати транспортними засобами та виконувати роботи, які потребують підвищеної уваги.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. В період лікування ітраконазолом протипоказаний прийом внутрішньо терфенадину, астемізолу, цизапріду, мідазоламу, триазоламу. Необхідно бути обережним при одночасному призначенні непрямих антикоагулянтів, циклоспорину А, дигоксину, блокаторів кальцієвих каналів групи дигідропиредину, а також хінидину і вінкристину, метаболізм яких відбувається за участю ензимів типу цитохрому 3А, так як можливе посилення ефектів та/або збільшення часу дії цих лікарських засобів.

Одночасний прийом препаратів, які індукують ферментні системи печінки (рифампіцин, фенітоін та ін.), істотно знижує біодоступність ітраконазолу.

Антацидні препарати приймають не раніше ніж через 2 год. після прийому Ітралу.

 При одночасному прийомі ітраконазолу з зидовудіном, етинілестрадіолом або норетистероном відчутних взаємодій не виявлено.

Протипоказаний одночасний прийом з Ітралом мізоластину, дофетиліду, хінідіну, пімозиду, симвластину, ловаститіну.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі від 8 °С до 25 °С.

Термін придатності –2 роки.