ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 АДІУПРЕСИН

(ADIUPRESSIN)

 

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: desmopressin, 1-дезаміно-8-D-аргінінвазопресин;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить десмопресину 0,1 мг;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску. Краплі назальні.

 

Фармакотерапевтична група. Препарати гормонів для системного застосування. Гормони задньої частки гіпофіза. Код АТС Н01ВА 02.

 

Фармакологічні властивості. Десмопресин - синтетичний поліпептид, аналог вазопресину – гормону задньої частки гіпофізу. Має виражену антидіуретичну дію, проте вплив десмопресину на судини і гладкі м’язи у порівнянні з вазопресином значно слабший. Діє на згортальну систему крові: посилює фібриноліз, підвищуючи активність VIII фактора і рівень активатора плазміногена в плазмі крові, однак фібринолітичні властивості десмопресину клінічно, як правило, не проявляються. Десмопресин, який є поліпептидом, розкладається під дією ферментів травного тракту, тому його вводять інтраназально, а при неможливості (тампонада носа, ушкодження слизової оболонки) – сублінгвально. Десмопресин добре переноситься.

 

Показання для застосування. Діагностика та лікування нецукрового діабету (diabetis insipidus carnialis), тимчасова поліурія та полідипсія після операцій в ділянці гіпофіза, допоміжне лікування енурезу, проведення проби на концентраційну здатність нирок.

 

Спосіб застосування та дози. Дозу встановлюють індивідуально. Зазвичай призначають від 1 до 4 крапель 0,01 % розчину в ніс або сублінгвально кожні 12 годин. В тяжких випадках можливе застосування кожні 8 годин. При енурезі призначають по 1 краплі перед сном. При проведенні проби на концентраційну здатність нирок вводять дітям по 1 краплі, а дорослим – по 2 краплі.

 

Побічна дія. Спостерігається рідко і зникає, як правило, після зниження дози. Можливі сильний головний біль, нудота, риніт, набряк слизової оболонки носової порожнини, помірне підвищення артеріального тиску, біль в шлунку спастичного характеру, посилення болю при менструації.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до десмопресину, анурія, набряки будь-якої етіології, серцева недостатність, знижений осмотичний тиск плазми крові.

 

Передозування. Описані випадки зниження осмотичного тиску плазми крові до розвитку гіпергідратації і анасарки. Лікування: симптоматична терапія.

 

Особливості застосування. При призначенні препарату потрібен особливий контроль за наступними групами пацієнтів: діти і підлітки, особи похилого віку; з порушеннями водного та/або електролітного балансу; з ризиком підвищення внутрішньочерепного тиску. З обережністю призначають при порушеннях функції нирок та/або серцево-судинних захворюваннях, фіброзі сечового міхура.

Застосування для дослідження концентраційної здатності нирок у дітей у віці до 1 року слід проводити тільки в умовах стаціонару.

З обережністю застосовують препарат в період вагітності. Препарат виділяється з грудним молоком у кількості, яка не впливає на діурез і гемостаз у дитини.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Антидіуретичний ефект десмопресину посилюється клофібратом, хлорпропамідом і індометацином; послабляється глібуридом і карбамазепіном. Десмопресин може потенціювати дію інших засобів, які підвищують артеріальний тиск.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 8 °С до 25 °С.

Термін придатності –2 роки.