ІНСТРУКЦІЯ
для медичного
застосування препарату
ФОЛІЄВА КИСЛОТА
(FOLIC ACID)
Загальна
характеристика:
міжнародна та хімічна
назви: folic acid, К-[4-[(2-аміно-1,4-дипдро-4-оксо-
6птеридил)метил]аміно]
бензоїл-4(+)-глутамінова кислота);
основні фізико-хімічні
властивості: таблетки від блідо-жовтого до жовтого кольору,
допускається різна
інтенсивність забарвлення поверхні;
склад: 1 таблетка містить 0,001 г фолієвої кислоти.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична
група. Протианемічні
засоби. Фолієва кислота та її похідні. КодАТСВ0ЗВВ0І.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка. Фолієва кислота
належить до вітамінів групи В. В організмі людини синтезується кишковою
мікрофлорою. Як ендогенна, так і екзогенна фолієва кислота в організмі відновлюється
до тетрагідрофолієвої кислоти - коферменту, який бере участь у багатьох
метаболічних процесах. Бере участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот,
пуринів, піримідинів, обміні холіну. Разом з вітаміном Вп стимулює еритропоез.
Фолієва кислота необхідна для нормального утворення та розвитку клітин крові, у
тому числі дозрівання
мегалобластів і утворення нормобластів. Наслідком дефіциту фолієвої кислоти в організмі є
мегалобластичний тип кровотворення. Участю фолієвої кислоти у переносі одноуглецевих
ферментів зумовлена її ліпотропна дія. Фолієва кислота не тільки зменшує вміст жирів у печінці,
а й сприяє підвищенню вмісту холіну в печінці та в плазмі крові. Фармакокінетика. Після прийому
внутрішньо добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, за 3 - 6 год у крові виявляється 92,5 -
98,5% введеної кількості С14- птероїлглутамінової
кислоти. Фолати всмоктуються в дванадцятипалій та проксимальній частині тонкої кишки. Всмоктуванню фолатів передує
їх відновлення в просвіті кишок специфічним
ензимом дигідрофолатредуктазою. До 87% фолатів, що потрапили у кров, знаходиться в еритроцитах, 10 - 13% - у
сироватці. В еритроцитах фолати знаходяться головним чином у зв'язаному^вигляді як поліглутамати. Сироватокові
фолати зв'язані з різними фракціями
протеїнів крові. Із крові фолати надходять до печінки, де депонуються та
активно перетворюються. Запасу фолатів у печінки достатньо для запобігання
розвитку анемії протягом 3 - 5
місяців за відсутності їх у їжі. Здатність печінки накопичувати та використовувати фолати знаходиться у безпосередній
залежності від забезпеченості організму
протеїнами, окремими амінокислотами (особливо метіоніном) та іншими
розвиток анемії. До 50% введених фолатів виводяться
із організму із сечею, решта - із фекаліями.
Показання для застосування. Призначають як стимулятор еритропоезу при
макроцитарних анеміях, а також при анеміях і лейкопеніях, спричинених
іонізуючою радіацією, хімічними речовинами,
в тому числі лікарськими препаратами; при анеміях, що виникають унаслідок
резекції шлунка та кишечнику; при туберкульозі кишечнику та хронічному
гастроентериті.
Спосіб застосування та дози. Препарат приймають перорально, після їди.
Дорослим з лікувальною метою призначають по 1 - 2 мг, 1 - 3 рази на добу.
Максимальна добова доза становить 5 мг. Тривалість курсу лікування 20-30 діб.
Побічна дія. При тривалому застосуванні можливі алергічні
реакції, зниження у крові концентрації вітаміну В12.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату.
Особливості застосування. При лікуванні Фолієвою кислотою роблять
систематичний аналіз крові. Тривале застосування Фолієвої кислоти (особливо у
високих дозах) не рекомендується, оскільки
це може призвести до зниження рівня ціанокобаламіну (вітаміну В12) у
крові.
Фолієву кислоту застосовують при перніциозній анемії
тільки у поєднанні з ціанокобаламіном (вітамін Віг).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Фотієвої
кислоти з неоміцином, поліміксинами, тетрациклінами зменшується її
всмоктування. Фолієва кислота зменшує ефекти фенітоїну, сульфасалазину,
гормональних контрацептивів.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому,
захищеному від світла місці при температурі від 15°С до 25°С. Термін
придатності - 3 роки.
