(DASIKON)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: гатифлоксацин (gatifloxacin); (+) – 1 – циклопропіл – 6 – фтор - 1,4 -дигідро - 8 – метокси – 7 - ( 3 – метил – 1 – пиперазиніл ) – 4 – оксо – 3 – хінолінкарбоксильна кислота сесквігідрат;

основні фізико-хімічні властивості: забарвлений в світло-жовтий колір розчин;

склад: 1 мл препарату містить: гатифлоксацину сесквігідрату, кількість еквівалентну гатифлоксацину 10 мг;

допоміжні речовини: декстроза безводна, вода для ін’єкцій,кислота соляна.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01MA16.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гатифлоксацин це 8-метокси-фторхінолон з активністю проти широкого діапазону грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Антибактеріальна дія гатіфлоксацину є результатом інгібірування ДНК-гірази і топоізомерази IV.

In vitro гатифлоксацин активний стосовно широкого спектра мікроорганізмів, до якого входять також бактерії, які продукують бета-лактамазу, та Pseudomonas. Грамнегативні: Enterobacteriaceae, у тому числі E.coli, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter cloacae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, індол-позитивний Proteus, Morganella morganii, Providencia stuartii, Citrobacter freundii, Serratia marcescens. А також: Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter sp, H. influenzae, що включає штами, які продукують бета- лактамазу, Salmonella typhy, Salmonella enteritidis, Shigella boydii, Shigella dysenteriae, Shigella flexneri, Shigella sonnei, Yersinia enterocolitica, Aeromonas hydrophilia, Vibrio parahaemolyticus, Vibrio cholerae, Campylobacter jejuni та N. gonorrhoeae, що включає штами, які продукують бета-лактамазу. Грампозитивні бактерії: більшість стафілококових штамів, у тому числі S.aureus, включаючи метіцилінрезистентні штами, Str. Pyogenes, S.epidermidis, включаючи метіцилінрезистентні штами Str.pneumoniae, включаючи

MDRSP: Multidrug-resistant Streptococcus pneumoniae - пеніцилінрезистентні штами, штами, резистентні до багатьох АБП: триметоприм - сульфометоксазол, потенційовані пеніциліни,1 и 2 генерація цефалоспоринів - цефуроксим і ін., макроліди, тетрацикліни, аміноглікозиди.

Staphylococcus saprophyticus, а також ентерококи, які чутливі до офлоксацину. атипові Chl. Pneumoniae, L. Pneumoniae. M. Pneumoniae, анаеробні Peptococcus species.

Гатифлоксацин не ефективний проти Bacteroides, Clostridia і Fusobacteria spp. Гатифлоксацин виявляє активність відносно бактеріальних штамі, стійких до гентаміцину, карбеніциліну і цефазоліну.

Фармакокінетика. Пероральний і внутрішньовенний способи застосування гатифлоксацину зазвичай вважають взаємозамінними, оскільки фармакокінетика гатифлоксацину після 1 години внутрішньовенного застосування є аналогічною фармакокінетиці, яка спостерігається після перорального застосування гатифлоксацину, якщо застосовуються однакові дози. Абсолютна біодоступність (биоеквівалентність) гатифлоксацину становить 96%. Максимальна концентрація гатифлоксацину у плазмі зазвичай досягається через 1-2 години після перорального введення. Фармакокінетика гатифлоксацину є лінійною і часонезалежною при дозуваннях, які змінюються від 200 до 800 мг, що приймаються протягом періоду до 14 днів. Концентрації досягають рівноважного стану до третьої добової пероральної або внутрішньовенної дози гатифлоксацину. Середні максимальні і найнижчі концентрації у плазмі в рівноважному стані, які досягаються після схеми дозувания 400 мг один раз на добу, становлять приблизно 4,2 г/мл і 0,4 г/мл, відповідно, при пероральному застосуванні і 4,6 г/мл і 0,4 г/мл, відповідно, при внутрішньовенному застосуванні.

Зв’язок із сироватковим білком гатифлоксацину становить приблизно 20 % і не залежить від концентрації. Середній об’єм розподілу гатифлоксацину в стані рівноваги (Vdss) варіюється від 1,5 до 2,0 л/кг. Гатифлоксацин розподіляється в тканини і рідини організму. Швидке розподілення гатифлоксацину в тканинах призводить до більш високих концентрацій у більшості тканин, ніж у сироватці. Гатифлоксацин виділяється у вигляді незмінного препарату переважно нирками. Понад 70 % дози гатифлоксацину, яка приймається, міститься у вигляді незмінного препарату в сечі протягом 48 годин після перорального і внутрішньовенного застосування і 5 % міститься в калі. Середній період напіввиведення гатифлоксацину варіюється від 7 до 14 годин і не залежить від дози і способу застосування. Нирковий кліренс не залежить від дози з середнім значенням, яка змінюється від 124 до 161 мл/хв.

Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання, які викликані чутливими до гатифлоксацину мікроорганізмами, а саме: загострення хронічного бронхіту, гострий бактеріальний синусит, позалікарняна пневмонія, неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистити), ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, неускладнена уретральна, цервікальна гонорея.

Спосіб застосування та дози.

Інфекція	Добова доза	Тривалість курсу лікування
Загострення хронічного бронхіту	400 мг	7 - 10 днів
Синусит гострий/загострення хронічного	400 мг	10 - 14 днів
Позалікарняна пневмонія	400 мг	7 - 14 днів
Інфекції шкіри і м’яких тканин	400 мг	7 - 10 днів
Пієлонефрит	400 мг	7 - 10 днів
Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів	400 мг	початкова доза, подальше призначення залежить від нозології
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	400 мг	7 - 10 днів
Уретральна гонорея у чоловіків Ендоцервікальна і ректальна гонорея у жінок	400 мг	одноразово

Препарат застосовують один раз на день.

Оскільки гатифлоксацин виводиться в основному шляхом ниркової екскреції, хворим з кліренсом креатиніну < 40 мл/хв. включаючи пацієнтів на гемодіалізі або на довготривалому амбулаторному перітонеальному діалізі, необхідна корекція режиму дозування.

Нема необхідності в корекції дози Дасикону для лікування пацієнтів з помірним порушенням функції печінки. Дані про застосуваня препарату у хворих з тяжким порушенням функції печінки відсутні.

На фармакокінетику не впливає вік пацієнта. Але оскільки у хворих похилого віку більш ймовірне зниження функції нирок, слід з обережністю встановлювати дозу і необхідно проводити регулярний контроль ниркової функції.

Дасикон ін’єкції слід застосовувати лише шляхом інфузій, вони не призначені для внутрішньом’язового, інтраректального, внутрішньочеревинного або підшкірного застосування. Інфузію слід проводити протягом 60 хв.

Даний концентрований розчин для ін’єкцій слід розбавляти за допомогою відповідного розчину перед внутрішньовенним застосуванням. Концентрація отриманого розбавленого розчину повинна становити 2 мг/мл перед застосуванням.

Сумісними внутрішньовенними розчинами є 5 % декстроза для ін’єкцій, 0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій, 5 % декстроза і 0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій, лактат Рінгера і 5 % декстроза для ін’єкцій, 5 % натрію бікарбонат для ін’єкцій і вода для ін’єкцій.

Побічна дія. При клінічному лікуванні Дасикон добре сприймається. Найчастіше повідомлялось про такі побічні ефекти: нудота, вагініти, діарея, головний біль, запаморочення.

У хворих, що приймають хінолони, в рідких випадках відмічався підвищений внутрішньочерепний тиск і психотичне збудження.

Протипоказання. Підвищена чутливість до Дасикону чи антибактеріальних препаратів групи фторхінолонів. Препарат не призначають вагітним жінкам, дітям і підліткам до 15 років, хворим з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Передозування. Немає достатньої інформації про випадки передозування. У випадку гострого передозування проводиться відповідна симптоматична терапія. Повинен підтримуватися достатній рівень рідини в організмі. Гемодіаліз не призводить до ефективного виведення Дасикону з організму (приблизно 14 % міститься через 4 години) також як і довготривалий амбулаторний перітонеальний діаліз (приблизно 11 % міститься через 8 днів).

Особливості застосування. Дасикон може мати властивість подовжувати інтервал QT на електрокардіограмах у деяких пацієнтів. Внаслідок недостатньої клінічної практики

Дасикон не слід застосовувати пацієнтам з подовженим інтервалом QT та пацієнтам, які отримують антиаритмічні засоби класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол). Фармакокінетичні дослідження на взаємодію між гатифлоксацином і препаратами, які подовжують інтервал QT (такими як цисаприд, еритроміцин, антипсихотичними і трициклічними антидепресантами) не проводились. Пацієнти, які мають сідати за кермо або працювати з механізмами, повинні знати, що Дасикон може викликати запаморочення та підвищену чутливість до світла.

Для вагітних та матерів, які годують груддю, слід виважити користь від лікування для матері та потенційний ризик для плода або дитини.

Безпека та ефективність застосування препарату у педіатричних пацієнтів (вік до 15 років) не встановлений.

При застосуванні препарату необхідно утриматись від вживання алкоголю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Системна експозиція гатифлоксацину істотно збільшується після одночасного застосування Дасикону і пробенециду.

При застосуванні препаратів із групи хінолонів спостерігається підвищений рівень теофіліну в плазмі. У зв’язку з цим інколи спостерігаються побічні ефекти від застосування теофіліну при одночасній терапії з Дасиконом. Таким чином, існує необхідність контроля рівню теофіліну в плазмі при одночасному застосуванні даних препаратів.

Хворі, які приймають дигоксин, повинні перевірятись на наявність ознак і/або симптомів інтоксикації.

Хінолони, у тому числі гатифлоксацин, підсилюють антикоагулянтну дію варфарину або його похідних. Після припинення одночасного прийому вказаних препаратів необхідно проводити виміри протромбінового часу, або інші тести на коагуляцію.

Умови та термін зберігання. При температурі не вище + 25 ° С у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Не заморожувати. Термін придатності - 2 роки.