ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного застосування препарату
РІНГЕРА Розчин
(Ringer’s
solution)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний
розчин;
теоретична осмолярність 309 мосм/л;
Na+ - 147,0 ммоль/л, К+ - 4,0
ммоль/л, Са2+ - 2,25 ммоль/л, Cl - - 155,6 ммоль/л;
склад: 100 мл розчину містить:
натрію хлориду – 0,86 г; калію хлориду – 0,03 г;
кальцію хлориду дигідрату – 0,033 г;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Розчини для внутрішньовенного
введення. Електроліти. Код АТС В05В В01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат
містить важливі неорганічні компоненти, які здатні підтримувати осмотичний
тиск плазми крові і позаклітинної рідини. При дегідратації розчин Рінгера
поповнює дефіцит рідини в організмі.
Фармакокінетика. Після введення швидко
розподіляється у тканинах організму. Практично не метаболізується, виводиться
із судинної системи з сечею, незначна частина з калом та жовчю.
Показання для застосування. Застосовується при
гіповолемії та переважно екстрацелюлярній дегідратації внаслідок тривалого
блювання, проносу, значних опіків, обморожування, перитоніту, тяжких
інфекційних захворювань, шокових станів, колапсу; під час операційного
втручання та у післяопераційному періоді.
Спосіб застосування та дози. Розчин Рінгера вводиться
внутрішньовенно краплинно дорослим до 1000 мл на добу і більше з середньою
швидкістю 70 крапель на хвилину (звичайно, 3,0 мл/кг маси тіла на годину).
Максимальна добова доза становить 40 мл/кг маси тіла. Середня добова доза для
дітей становить 10 мл/кг.
Дози визначаються залежно від клінічного стану
хворого, віку і результатів лабораторних аналізів насамперед концентрації
електролітів у крові.
Побічна дія. Звичайно не спостерігається.
Введення великих кількостей розчину може призвести до хлоридного ацидозу,
гіпергідратації.
Протипоказання.
Гіпернатріємія;
декомпенсована серцева недостатність;
гіперкаліємія;
олігурія та анурія;
набряк легенів;
набряк мозку;
гіперкоагуляція;
гіпергідратація;
тромбофлебіт (при введенні великих кількостей
розчину);
метаболічний алкалоз.
Передозування. Введення надто великої
кількості розчину може призвести до порушення балансу рідини, електролітів
(гіперволемія, гіпернатріємія, гіперкальціємія, гіперхлоремія ) та
кислотно-лужної рівноваги.
Особливості застосування. З обережністю застосовують
для лікування хворих з порушенням видільної функції нирок. При тривалому
застосуванні великих доз необхідний контроль концентрації електролітів у крові,
сечі і добового діурезу.
Взаємодія з іншими лікарськими
засобами. Можливе
збільшення затримки натрію в організмі при одночасному вживанні таких
лікарських засобів: нестероїдних протизапальних препаратів, андрогенів,
анаболітичних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів,
вазодилататорів або гангліоблокаторів.
При вживанні з калієзберігаючими діуретиками,
інгібіторами АПФ і препаратами калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії.
У комбінації з серцевими глікозидами збільшується
ймовірність їх токсичних ефектів.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі
від 15 до 25°С. Термін придатності - 3 роки.
