ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

І Р И Н

(I R I N)

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: іrinotecan; (+)-7-етиловий ефiр 10-гiдроксикамптодецин-10-(1,4'-біпіперидин)-1'-карбонової кислоти (гідрохлорид);

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до злегка жовтуватого кольору;

склад: 1 мл розчину містить іринотекану гідрохлориду тригідрату 20 мг;

допоміжні речовини: сорбітол, кислота молочна, вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01Х Х19.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протипухлинний засіб. Механізм дії пов’язаний з пригніченням клітинного ферменту топоізомерази 1, який бере участь у синтезі ДНК. Має імунодепресивну (цитотоксичну дію). Пригнічує ацетилхолінестеразу.

Фармакокінетика. При введенні у вену іринотекан метаболізується з утворенням активного метаболіту SN-38. Метаболізм відбувається головним чином у печінці. Середня величина виведення препарату із сечею за 24 год становить 19,9 %, а метаболіту SN-38 – 0,25 %. Кінетичні параметри іринотекану не залежать від дози.

 

Показання для застосування. Місцевопоширений або метастатичний колоректальний рак. В комбінації з флуороурацилом і фолієвою кислотою препарат застосовують для лікування пацієнтів, які не отримували будь-якої хіміотерапії.

Як засіб монотерапії препарат призначають пацієнтам, у яких лікування з використанням флуороурацилу виявилось неефективним.

 

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають тільки дорослим.

Вводять у вену краплинно (розвести в 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % глюкози). Середня доза препарату становить 350 мг/м² поверхні тіла. Вводять 1 раз на 3 тижні протягом 30 хв. Якщо після першого вливання спостерігається виражена безсимптомна нейтропенія (кількість нейтрофілів менше 500/мм³ і менше) або нейтропенія (кількість нейтрофілів 1 000/мм³ і менше) та одночасно пропасниця або інфекційні ускладнення, або тяжка за перебігом діарея, наступні дози Ірину (після зменшення ускладнень) зменшують до 300 мг/м², а при повторному виникненні зазначених ускладнень - до 250 мг/м² поверхні тіла. Введення препарату не повинно проводитись доти, доки кількість нейтрофілів у периферичній крові не перевищуватиме 1 500/мм³ і доки повністю не будуть зняті такі ускладнення фармакотерапії, як блювання, нудота і особливо діарея.

У разі застосування Ірину в комбінації з флуороурацилом і фолієвою кислотою у пацієнтів, які раніше не отримували хіміотерапії, безпека і ефективність лікування вивчені для таких схем дозування:

- схема щотижневого застосування Ірину і флуороурацилу з фолієвою кислотою. Рекомендована доза Ірину становить 80 мг/м². Препарат вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30-90 хв, потім вводять фолієву кислоту у дозі 500 мг/м² (тривалість інфузії – 2 год) і флуороурацил у дозі 2 300 мг/м² (тривалість інфузії – 24 год). Введення даної комбінації називається лікувальним циклом. Курс лікування – 6 тижнів. Інтервал між циклами – 1 тиждень;

- схема застосування Ірину і флуороурацилу з фолієвою кислотою з інтервалом 2 тижні. Рекомендована доза Ірину становить 180 мг/м². Препарат вводять шляхом внутрішньовенної інфузії, тривалістю 30-90 хв, потім вводять фолієву кислоту у дозі 200 мг/м² (тривалість інфузії – 2 год) і флуороурацил (у дозі 400 мг/м² внутрішньовенно, а потім у дозі 600 мг/м² шляхом інфузії протягом 22 год). Наступного дня фолієву кислоту і флуороурацил вводять за такою ж схемою, як і першого дня.

 

Побічна дія. З боку системи кровотворення. Нейтропенія є дозолімітуючим токсичним ефектом. Спостерігається у 78,7 % пацієнтів, у т.ч. у 39,6 % - тяжкого ступеня (число нейтрофілів менше 1 000 кл/мм³). Вона є оборотною і не має кумулятивних властивостей. Середня тривалість нейтропенії становить 8 днів, а повне відновлення спостерігається до 22-го дня. Анемія різного ступеня тяжкості спостерігається у 58,7 % пацієнтів. Тромбоцитопенія (менше 100 000/мм³) спостерігається у 7,4 % Повне відновлення спостерігається до 22-го дня.

З боку шлунково-кишкового тракту. Діарея, що спостерігається через 24 год після введення препарату, є лімітуючим фактором при лікування Ірином. Виникає приблизно у 87% пацієнтів, при цьому тяжкого ступеня – у 38,5 %. До появи першого рідкого випорожнення в середньому проходить 5 днів. Описані також випадки дегідратації, що пов’язані з діареєю. Нудота, блювання виникають протягом першого дня введення чи після 24 год. (спостерігалась у 84,4 % пацієнтів). Можливо також виникнення болю в животі, стоматитів, запорів. Гострий холінергічний синдром (83 %), рання діарея, біль у животі, кон’юнктивіт, риніт, гіпотензія, вазодилатація, пітливість, озноби, нездужання, порушення зору, збільшення сльозо- і слинотечі (під час або в перші 24 год після введення препарату).

З боку нервової системи. Судоми, астенія (73,4 %), запаморочення.

Інші: задишка, мимовільне скорочення м’язів, міоз, парестезія, алопеція, пропасниця (за відсутності інфекції і тяжкої нейтропенії), неспокій, гіперсалівація, інколи – алергічні шкірні висипання, реакції в місці введення препарату.

 

Протипоказання.

Відомості про тяжкі реакції гіперчутливості до іринотекану або інших інгредієнтів препарату (в анамнезі), вагітність, період годування груддю, підвищення рівня білірубіну в крові в півтора рази і більше верхньої межі норми. Хронічне запалення кишечнику, обструктивні стани, тяжка мієлодепресія.

 

Передозування. Симптоми: нейтропенія, нудота, блювання, біль у животі, діарея. При появі першого епізоду рідких випорожнень потрібно призначити вживання великої кількості рідини, що містить електроліти, і негайно провести протидіарейну терапію (лоперамід 2 мг кожні 2 год). Цю терапію продовжують протягом 12 год після останнього епізоду рідких випорожнень (але не більше 48 год). Якщо діарея оцінюється як тяжка (більше 6 епізодів рідких випорожнень протягом доби або тяжкі тенезми), а також, якщо супроводжується блюванням або пропасницею, хворого необхідно терміново госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії, де проводиться комплексне лікування із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії. При помірній або слабко вираженій діареї (менше 6 епізодів рідких випорожнень протягом доби і помірні тенезми), яка не ліквідується протягом перших 48 год, негайно починають застосування антибіотиків широкого спектра дії внутрішньо. При одночасному виникненні діареї і тяжкої нейтропенії слід негайно розпочати застосування антибіотиків широкого спектра дії внутрішньо. Не слід призначати лоперамід профілактично, в тому числі хворим, у яких діарея спостерігалась під час попередніх введень Ірину.

Прояви холінергічного синдрому (кон’юнктивіт, риніт, гіпотензія, вазодилатація, пітливість, озноби, нездужання, запаморочення, сльозо- і слинотеча) зрідка можуть мати тяжкий перебіг, але здебільшого мають транзиторний характер.

У випадку передозування пацієнт повинен бути переведений у відділення інтенсивної терапії. Специфічний антидот Ірину не відомий.

 

Особливості застосування. Ірин з обережністю призначають пацієнтам, які раніше отримували променеву терапію на ділянку черевної порожнини або таза, при гіперлейкоцитозі (що спостерігався раніше), а також якщо індекс Тарновського (відображує загальний стан) становить менше 50 %.

Пацієнтам дітородного віку слід застосовувати надійні методи контрацепції в період лікування і протягом трьох місяців після його застосування.

У період лікування, особливо протягом 24 год після введення Ірину, не рекомендується діяльність, що пов’язана з необхідністю концентрації уваги і високої швидкості психомоторних реакцій. Використання Ірину повинно бути суворо обмеженим спеціалізованими відділеннями для проведення хіміотерапії пухлин і проводитись тільки під наглядом кваліфікованого онколога.

Потрібно попередити пацієнта про необхідність протидіарейної терапії і вживання великої кількості рідини.

Діарея, зумовлена цитологічною дією Ірину, виявляється у 87% випадків, але при точному виконанні рекомендацій щодо її усунення частота даного побічного ефекту зменшується до 26%.

Під час лікування препаратом щотижнево треба проводити дослідження складу периферичної крові. Функціональні печінкові проби проводять під час лікування і перед кожним новим курсом терапії.

Під час роботи з препаратом медичний персонал має використовувати рукавички, маски і захисні окуляри.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Завдяки антихолінестеразній активності Ірин може справляти антагоністичну дію відносно нервово-м’язової блокади, спричиненої суксаметонію хлоридом та іншими недеполяризуючими міорелаксантами. Не допускається змішування в одній ємності з іншими препаратами.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С в захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

У розведеному вигляді іринотекан зберігає стабільність протягом 6 год при 15-25 °C або 24 год у холодильнику (2-8 °C).

Термін придатності – 2 роки.